Ранній розвиток дитини

Давайте розберемося з терміном, винесеним у заголовок. Все-таки сам термін «ранній розвиток» залишається малозрозумілим. Що ж треба розвивати в дитини, яка щойно навчилася ходити та говорити?

Більшість сучасних педагогів одностайні в думці, що з дитиною треба займатися мало не з народження. Але це не означає, що малюка з пелюшок потрібно "годувати" академічними знаннями.

Школи раннього розвитку існують зовсім не для цього. Їх найперше завдання - створити навколо дитини оточення, що сприяє її емоційному, інтелектуальному та творчому розвитку.

Завдання другого рівня - виявити талант малюка, звернути на нього увагу батьків. Звісна річ, що дитину з сім'ї музикантів чекає, швидше за все, музична школа, а нащадків танцівників - балетні студії. А що робити дітям, чиї батьки не мають яскраво вираженого таланту? Віддавати дітей то в одну спеціалізовану школу, то в іншу, перевіряючи своє терпіння та буквально випробовуючи психіку дитини? Отут приходять на допомогу педагоги, які займаються раннім розвитком дітей та використовують різноманітні методики.

Методик багато й у кожної з них - свої особливості. Розглянемо деякі з них, найбільш поширені на просторах країн колишнього СРСР.

Методика Домана, засновника Інституту розвитку людського потенціалу. Він розробив не методику, а цілу систему навчання. Її основні принципи:

• батьки - кращі викладачі для дитини;
• навчання можна проводити тільки у формі гри та припиняти її раніше, ніж дитина втомиться;
• перевіряти отримані дитиною знання не варто!
• допитливість - це симбіоз швидкості та новизни.

Усі знання, отримані людством у ході еволюції, Доман розділив на 10 галузей, кожну з них - на категорії. На спеціальних картках даються зображення предметів-символів. Маляті щодня показують ці картки, супроводжуючи «урок» щоразу ускладненими поясненнями. Результат - приголомшливий!

Заняття найкраще починати у 2 роки. Але не пізніше 6! Вважається, що до цього віку мозок людини вже сформований і розвивати його надзвичайно складно.

Докладніше про методику Глена Домана читайте на сайті https://www.wunderkind.kiev.ua.

Методика Монтессорі. Дуже стара методика. Італійка Марія Монтессорі відкрила свою першу школу в 1907 році. І призначена вона була для розумово відсталих дітей. Марія займалася з дітками за власною методикою та була дуже здивована, коли в першому класі звичайної школи рівень розвитку її дітей був значно вищий, ніж у «нормальних» дітей.

Відтоді її методика успішно використовується у всіх країнах світу. Її особливість - спільне навчання дітей у віці від 3 до 12 років. Основна мета - підштовхнути маленьку людину до саморозвитку. Для зацікавлених - методика Монтесорі в поглибленому викладі у відео

Докладніше про методику Марії Монтессорі читайте на сайті www.pochemychki.com.ua.

Методика Зайцева. Видатний педагог, новатор із Санкт-Петербургу, Микола Олександрович Зайцев рекомендує відмовитись від стандартного навчання читанню як техніці, яка негативно відбивається на психомоторному розвитку та здоров'ї дитини.

Всі його посібники, головним і найбільш відомим з яких є «Кубики Зайцева», засновані на природному тяжінню дітей до гри. Таким чином, діти із задоволенням, граючись, освоюють матеріал.

«Кубики Зайцева» з першого погляду зовсім не подібні на кубики в широкому розумінні, адже це просто заготовки з картону які потрібно склеїти та ще й наповнити металевими та дерев'яними предметами. Кубики різні за кольором, розміром та звучанням. Це допомагає дітям відчути різницю між голосними та приголосними, твердими та м'якими. На кожній грані написані, так звані склади (пара з приголосної та голосної ). Користуючись цими складами діти починають читати чи не з перших занять.

Безумовним досягненням М.О.Зайцева являється системний підхід до такого предмету, як математика. Методика, запропонована автором, основою якої є таблиці, наочно показує дитині склад числа, які дії можна з ним проводити. Діти віком від 3х років можуть без проблем опанувати лічбу, а також додавати та віднімати у межах 100.

Посібники Зайцева підходять всім без винятку дітям. У свої групи Зайцев нерідко свідомо бере слабших дітей і вони дуже швидко наздоганяють основний потік. В цьому і повинна полягати суть всіх розвиваючих методик.

Докладніше про методику Зайцева читайте на сайті https://www.didaktika.com.ua.

Методика Нікітіних на протязі багатьох років використовується в безлічі дитячих закладів. Найважливішою умовою розвитку всіх здібностей Нікітіни (Борис та Олена) вважають своєчасний початок.

Ігри за цією методикою представлені в вигляді головоломок, направлених на розпізнання та добудову образів, тобто на розвиток логічного та образного мислення.

Іграм властиві такі характерні особливості: кожна гра являє собою набір задач, які дитина розв'язує за допомогою кубиків, квадратів, брусочків, тощо. Задачі подаються дитині в різних формах: у вигляді моделі, плоского малюнку в ізометрії, кресленні і таким чином знайомлять з різними можливими способами передачі інформації. Задачі розташовані в послідовності: просто-складно, тобто, коли дитина опановує прості завдання їй пропонується складніше по такому ж принципу. Діапазон складності дуже широкий: від «юного» віку (1,5-2 роки) до зрілого дорослого.

Докладніше про методику Нікітіних читайте на сайті www.pochemychki.com.ua, https://video.bigmir.net/show/33152.

Методика П. В. Тюленєва. Цей педагог особливо наполягає на надзвичайній важливості перших місяців (!) життя дитини. За системою Тюленєва розроблено безліч розвиваючих матеріалів, за допомогою яких можна займатися з дитиною з народження та до 18 років.

«Пальчикові ігри» - розробка Інституту фізіології дітей і підлітків АПН. Методика базується на відкритті факту про прямий взаємозв'язок між інтелектом дитини й тонких рухів рук малюка. Заняття треба починати у віці 6-7 місяців за загальною методикою. Згодом коректувати її залежно від індивідуальних особливостей дитини.

Докладніше про методику Тюленєва читайте на сайті https://www.tyulenev.chat.ru.

Ми звернули вашу увагу на найбільш популярні методики, але їх набагато більше, й батьки можуть обирати серед них ті, які найбілше відповідають їх поглядам на виховання дітей.

Наші педагоги у роботі з дітками використовують різноманітні методики: як провідних педагогів, так і власні здобутки й розробки. Це щоденний процес, не обумовлений часом, проте такий, що цілком залежить від мети, яку ставить педагог, та ситуації, в якій перебуває дитина.